У статті розглянуто вивчення впливу паратипових та генотипових чинників на молочну продуктивність корів в умовах господарства Херсонської області. Встановлено, що тварини, які народилися восени, мали вищі надої за першу, другу та третю лактації порівняно з ровесницями, народженими в інші пори року, і становили 7967,4 кг, 85536,9 кг і 8868,6 кг відповідно. Перевага осінніх тварин за надоєм, порівняно з тими, що народжені весною, була в межах 4,1…10,5%, влітку – 6,6….11,1%. Дисперсійним аналізом однофакторних комплексів встановлено достовірну (Р<0,01) силу впливу сезону народження та отелення первісток на надій та інтенсивність молоковіддачі однакового рівня (6,00….6,17%). Вплив інших факторів був вагомим і становив 93,8…94,0%. Найвищою молочною продуктивністю характеризувались корови голштинської породи, що належать до лінії Чіфа. Середній надій третьої лактації по групі корів склав 9954,5 кг, і перевищував цей показник інших ліній в межах даної породи на 510,9….1363,2 кг (Р<0,05). Найбільшу різницю у продуктивності голштинської породи корів над українською чорно-рябою встановлено серед тварин лінії Валіанта, надій був більшим на 1431,5 кг або 17,9%. Перевага за надоєм різних порід ліній Старбака та Чіфа була на рівні 13,1% і 14,5%. Стосовно української чорно-рябої молочної породи, серед досліджених ліній кращими були лінії Чіфа та Валіанта, продуктивність яких за надоєм у середньому склала 8691,5 кг і 8012,1 кг. Методом двофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що фактор породи має достовірний незначний вплив на показник надою – 5,88% (Р<0,01). Дані аналізу свідчать про переважний вплив інших факторів, що становлять 90,6%.