Eine Plattform für die Wissenschaft: Bauingenieurwesen, Architektur und Urbanistik
Eine Plattform für die Wissenschaft: Bauingenieurwesen, Architektur und Urbanistik
Проблема емансипації жінки у фейлетоні «Амазонія: надзвичайно недотепна історія» Миколи Чирського
У статті проаналізовано проблему емансипації жінки в маловідомому фейлетоні «Амазонія: Надзвичайно недотепна історія» (1924) Миколи Чирського. Авторка визначила жанрову приналежність твору і розглянула його композиційну будову. В архітектоніці асоціативного фейлетону виділено три частини: асоціативний зачин; розгортання «малої» теми; кінцівку. У статті з’ясовано роль інтертекстуальних елементів і прийому постійного перемикання тональності із серйозної на комічну для розкриття тематичного спрямування твору. Зацікавленість М. Чирського проблемою жіночої емансипації відповідала загальному настрою епохи. Предметом висміювання у провокативному фейлетоні стали радикальні метаморфози жінки, оскільки відразливі прояви емансипації ставали буденним явищем. При цьому письменник демонстрував поважливе ставлення до жінки, цінував її жіночність, внутрішню і зовнішню красу, індивідуальність. Позитивне у жінці він пов’язував з функціями вірної дружини, турботливої матері та вмілої господарки. У фейлетоні митець не оминув проблеми ролі сучасного чоловіка в родині, проаналізував ціннісні та морально-етичні орієнтири свого персонажа. Шкідливі звички чоловіка набули карикатурного трактування у чудернацькій поведінці рідних. З одного боку, письменник не сприймав принесені жіночою емансипацією крайнощі, а з іншого — піддавав нещадній критиці далекі від еталону чоловічі «чесноти» сучасників. Художня спадщина Миколи Чирського залишається малодослідженою. Актуальним завданням сучасного літературознавства є введення в науковий обіг невідомих творів митця та їх ґрунтовне наукове осмислення.
Проблема емансипації жінки у фейлетоні «Амазонія: надзвичайно недотепна історія» Миколи Чирського
У статті проаналізовано проблему емансипації жінки в маловідомому фейлетоні «Амазонія: Надзвичайно недотепна історія» (1924) Миколи Чирського. Авторка визначила жанрову приналежність твору і розглянула його композиційну будову. В архітектоніці асоціативного фейлетону виділено три частини: асоціативний зачин; розгортання «малої» теми; кінцівку. У статті з’ясовано роль інтертекстуальних елементів і прийому постійного перемикання тональності із серйозної на комічну для розкриття тематичного спрямування твору. Зацікавленість М. Чирського проблемою жіночої емансипації відповідала загальному настрою епохи. Предметом висміювання у провокативному фейлетоні стали радикальні метаморфози жінки, оскільки відразливі прояви емансипації ставали буденним явищем. При цьому письменник демонстрував поважливе ставлення до жінки, цінував її жіночність, внутрішню і зовнішню красу, індивідуальність. Позитивне у жінці він пов’язував з функціями вірної дружини, турботливої матері та вмілої господарки. У фейлетоні митець не оминув проблеми ролі сучасного чоловіка в родині, проаналізував ціннісні та морально-етичні орієнтири свого персонажа. Шкідливі звички чоловіка набули карикатурного трактування у чудернацькій поведінці рідних. З одного боку, письменник не сприймав принесені жіночою емансипацією крайнощі, а з іншого — піддавав нещадній критиці далекі від еталону чоловічі «чесноти» сучасників. Художня спадщина Миколи Чирського залишається малодослідженою. Актуальним завданням сучасного літературознавства є введення в науковий обіг невідомих творів митця та їх ґрунтовне наукове осмислення.
Проблема емансипації жінки у фейлетоні «Амазонія: надзвичайно недотепна історія» Миколи Чирського
Iryna Rusnak (Autor:in)
2020
Aufsatz (Zeitschrift)
Elektronische Ressource
Unbekannt
Metadata by DOAJ is licensed under CC BY-SA 1.0
ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ ЯК МЕТАНАРАТИВ: ДО ПРОБЛЕМИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
| DOAJ | 2016