Eine Plattform für die Wissenschaft: Bauingenieurwesen, Architektur und Urbanistik
Eine Plattform für die Wissenschaft: Bauingenieurwesen, Architektur und Urbanistik
БЕРДИЧІВ ЯК ЦЕНТР ЗБУТУ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Проблема фальшивомонетництва є досить багатогранною, адже йшлося про задум, мотив, пошук зловмисниками сировини та ресурсів, виготовлення підробок грошей і зрештою збут готової продукції. Збут фальшивих грошей зазвичай відбувався у великих торгових містах і на ярмарках. У цій статті наведено та проаналізовано свідчення про виявлення фальшивих грошей у місті Бердичеві, що збереглися у справах з історичних архівів, повідомленнях газет і в опублікованих попередниками працях. Проаналізувавши низку матеріалів карних справ із державних історичних архівів і публікації газет, ми отримали численні свідчення, що характеризують місто Бердичів як один із великих центрів збуту фальшивих грошей, починаючи із першої чверті ХІХ ст. і упродовж наступних ста років. Перша згадка про збут фальшивих асигнацій у Бердичеві стосується активності відомого фальшивомонетника Ігнація Цейзика, який розгорнув масштабну злочинну діяльність у різних регіонах Російської імперії, не припинивши незаконне виготовлення грошей навіть після затримання та ув’язнення. Сильні позиції на грошовому ринку Київської та Волинської губерній займали монети, карбовані від імені російського уряду для Царства Польського на монетному дворі у Варшаві. Поширеність і популярність цих монет призвели до виникнення їх підробок, масові виявлення спроб збуту яких у Бердичіві та Бродах спонукали владу Австрійської імперії до заборони обміну в касах банків російських грошей. Як важливий торговий центр Бердичів став також привабливим місцем для збуту фальсифікатів грошей, що їх упродовж майже всього ХІХ ст. завозили з Лондона. Збут підробок здійснювали з ініціативи учасників польського повстання 1831 р. через налагоджену мережу впливових євреїв- банкірів. У другій половині ХІХ ст. Бердичів привабив не лише збувальників фальшивих грошей, а і їх виробників. Затриманий у 1860 р. у Сквирському районі збувальник фальшивих 25-рублевих кредитних білетів на допиті сказав, що їх виготовлено у таємній майстерні у Бердичіві. Ввезення до міста з метою збуту фальшивих грошей могло відбуватися і на початку ХХ ст., зокрема окрім підроблених кредитних білетів правоохоронці вилучали також фальсифікати поштових марок, про що повідомляють газети Бердичева.
БЕРДИЧІВ ЯК ЦЕНТР ЗБУТУ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Проблема фальшивомонетництва є досить багатогранною, адже йшлося про задум, мотив, пошук зловмисниками сировини та ресурсів, виготовлення підробок грошей і зрештою збут готової продукції. Збут фальшивих грошей зазвичай відбувався у великих торгових містах і на ярмарках. У цій статті наведено та проаналізовано свідчення про виявлення фальшивих грошей у місті Бердичеві, що збереглися у справах з історичних архівів, повідомленнях газет і в опублікованих попередниками працях. Проаналізувавши низку матеріалів карних справ із державних історичних архівів і публікації газет, ми отримали численні свідчення, що характеризують місто Бердичів як один із великих центрів збуту фальшивих грошей, починаючи із першої чверті ХІХ ст. і упродовж наступних ста років. Перша згадка про збут фальшивих асигнацій у Бердичеві стосується активності відомого фальшивомонетника Ігнація Цейзика, який розгорнув масштабну злочинну діяльність у різних регіонах Російської імперії, не припинивши незаконне виготовлення грошей навіть після затримання та ув’язнення. Сильні позиції на грошовому ринку Київської та Волинської губерній займали монети, карбовані від імені російського уряду для Царства Польського на монетному дворі у Варшаві. Поширеність і популярність цих монет призвели до виникнення їх підробок, масові виявлення спроб збуту яких у Бердичіві та Бродах спонукали владу Австрійської імперії до заборони обміну в касах банків російських грошей. Як важливий торговий центр Бердичів став також привабливим місцем для збуту фальсифікатів грошей, що їх упродовж майже всього ХІХ ст. завозили з Лондона. Збут підробок здійснювали з ініціативи учасників польського повстання 1831 р. через налагоджену мережу впливових євреїв- банкірів. У другій половині ХІХ ст. Бердичів привабив не лише збувальників фальшивих грошей, а і їх виробників. Затриманий у 1860 р. у Сквирському районі збувальник фальшивих 25-рублевих кредитних білетів на допиті сказав, що їх виготовлено у таємній майстерні у Бердичіві. Ввезення до міста з метою збуту фальшивих грошей могло відбуватися і на початку ХХ ст., зокрема окрім підроблених кредитних білетів правоохоронці вилучали також фальсифікати поштових марок, про що повідомляють газети Бердичева.
БЕРДИЧІВ ЯК ЦЕНТР ЗБУТУ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Andriy Andriy Boiko-Gagarin (Autor:in)
2021
Aufsatz (Zeitschrift)
Elektronische Ressource
Unbekannt
Metadata by DOAJ is licensed under CC BY-SA 1.0
Конструктивные решения высотного здания «Лахта Центр»в Санкт-Петербурге
| DOAJ | 2019
РОДИНА ЯК ЦЕНТР УСЕСВІТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО СЕЛЯНИНА У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ЧЕНДЕЯ
| DOAJ | 2015