У статті окреслено параметри інтертекстуального поля роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський». У процесі дослідження з’ясовано, що письменник найактивніше застосовує цитати й алюзії. Цитати органічно вмонтовані у мовлення усіх персонажів, а найбільше — титульного герояромані домінують цитати з частковою атрибуцією — вказівкою на автора чи твір. Неатрибутованими найчастіше є хрестоматійні цитати. У цих інтертекстуальних включеннях фігурує українська, старослов’янська, російська, давньогрецька, латинська, німецька, французька, англійська, італійська, турецька мови. Активно застосовані в романі алюзії на твори українських і зарубіжних письменників, Біблію, міфи, історичні й філософські ремінісценції. Інші типи й форми міжтекстових реляцій у творі: 1) паратекстуальність (заголовок третьої частини роману «За святим Єфремом Сіріним» акцентує увагу на прототексті, який відіграв важливу роль у духовній еволюції головного героя); 2) гіперінтертекстуальність — парафрази, застосовані для встановлення діалогу з іншими літературними творами в умовах економії текстового простору; 3) метатекстуальність (рефлексії Лаговського про джерела «Притчі про красу» І. Франка, міркування Володимира Шмідта про поезію Г. Гейне «Der Asra»); 4) автоінтертекстуальність (цитування поетичних творів А. Кримського). Також у романі виявлені приклади апокрифічної інтертекстуальності (вигадана цитата з біблійної книги Ісуса Сираха) й інтермедіальності (згадки про оперу «Фауст», «Сицильяну» з «Cavalleria Rusticana», Рубінштейнову музику до Гейневого «Озрійця», пісню Офелії, японську пісеньку про золоту рибку, вагнерівські опери). До переліку ключових прототекстів аналізованого роману належать: 1) Біблія, 2) антична література й міфологія, 3) українська, 4) російська, 5) німецька літератури. Епізодично в романі фігурують посилання на англійську, французьку, італійську літератури, східну поезію й фольклор. Зважаючи на розмаїття типів і форм інтертекстуальності, значну насиченість інтертекстуального поля текстовими включеннями з творів українських і зарубіжних письменників, можна стверджувати, що «Андрій Лаговський» — один із перших зразків інтелектуального роману в українській літературі.