Контекст доби може спровокувати несподіване прочитання тієї чи іншої книги з огляду на перегуки її мотивів із поточними суспільними реаліями. Сюжет роману М. Гаусгофер настільки виразно перегукується з феноменами сьогодення, що спонукає до його чергового переосмислення. Хоча твір був виданий німецькою мовою ще в 1963 році, до українського читача він дійшов у перекладі лише в 2020 році, що обумовлює невелику кількість розвідок, присвячених його літературознавчому аналізу. Останнім часом збільшилася кількість рецензій на цей роман в англомовній літературній критиці, що акцентують потребу в реінтерпретації твору в контексті поширення коронавірусної інфекції, у чому вбачаємо актуальність теми запропонованої розвідки. Мета статті – дослідити специфіку літературної проєкції пандемії в романі Марлен Гаусгофер «За стіною», ідентифікуючи й аналізуючи художні версії міфосценаріїв у творі. Теоретичною основою дослідження було обрано концепцію Ю. Вишницької, викладену в монографії «Міфологічні сценарії в сучасному художньому та публіцистичному дискурсах». У ході роботи було використано такі методи літературознавчого аналізу, як інтертекстуальний, семіологічний, психоаналітичний і поетологічний. Уже на початку роману «За стіною» оприявнюються елементи міфосценарію кінця, в основі якого лежить есхатологічний сюжет. Цей міфосценарій у творі М. Гаусгофер виступає частиною дуалістичної моделі разом із міфосценарієм початку, яка є універсальною світоглядною моделлю. В антиутопії «За стіною» можна вбачати самобутню літературну проєкцію пандемії, що найчіткіше оприсутнюється в сюжеті про ізоляцію, в артикуляції базової архаїчної опозиції «життя–смерть». У романі австрійської письменниці ця проєкція переконливо візуалізована в міфосценаріях початку, кінця та ініціації, що виявляють дифузність контурів структури й ознаки трансгенності – здатності одного міфосценарію перетікати в інший. Інтерпретація цих міфосценаріїв дозволяє ідентифікувати аналізований твір як зразок неоміфологічної літератури. Антиутопія М. Гаусгофер відкриває простір для різноаспектних літературознавчих студій, зокрема, перспективи її подальшого вивчення можна вбачати в психоаналітичному дослідженні стану героїні-оповідачки, викликаного ізоляцією.